Куцкір Світлана Владиславівна

Кредо:	«Бог і діти живуть там, де їх підтримують»
Прізвище, ім’я по батькові	Куцкір Світлана Владиславівна
Місце роботи	Тернопільський навчально-виховний комплекс  «Школа-колегіум Патріарха Йосифа Сліпого»
Освіта	1988 р., Тернопільський державний педагогічний інститут
Спеціальність	російська мова і література
Фах	вчитель світової літератури
Педагогічний стаж	27 роки
Категорія	вища

Опис досвіду

Художня література – не тільки розвага, засіб цікавого проведення дозвілля, а ще й могутній потенціал для духовного та естетичного виховання молоді. І тому, якщо ми хочемо сформувати по-справжньому культурних читачів, варто визначити шляхи, якими відбувається залучення учнів до кращих здобутків світової літератури.

Яким же має бути урок зарубіжної літератури? Однозначною є відповідь: нешаблонним, недогматичним – таким, що ґрунтується на співтворчості вчителя й учнів. Наше завдання – не забивати юні голоси сумою знань, а розвивати їхні природні нахили. Тому проблема, над якою працюю, виходить із цього: «Формування навичок самостійного здобуття знань шляхом використання інноваційних технологій».

Актуальність проблеми полягає в тому, що суспільство диктує нові завдання, зокрема культурно-освітні. Тому, мабуть, не випадково головна мета Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ ст.) – це «забезпечення можливостей самовдосконалення особистості, формування інтелектуального потенціалу як найвищої цінності нації», розвиток творчих здібностей дитини.

Як це зробити? Давно відомо, що найцікавішим для кожної людини є те, що вона сама зробила, оскільки власноруч зроблене – це її частка. Тому стала активніше та наполегливіше залучати до проведення (творення) уроку учнів.

Під час вивчення літератури творчість учня може проявитись в різних видах художньої діяльності: словесній, музичній, театральній, образотворчій… Складаючи вірші, готуючи прозові твори, беручи участь в інсценівках, ілюструючи книги, він вчиться імпровізувати, фантазувати, експериментувати. У нього стають гнучкішими розумові здібності, відточуються почуття. Знання у такого учня – не мертвий капітал. Тож постійно націлюю своїх вихованців на самостійне здобуття навчальної інформації, створюю для цього відповідні ситуації: диспути, дебати, випереджальні завдання, літературні ігри, конкурси, змагання тощо. Цьому сприяють й інтерактивні технології в навчальній діяльності (проектна діяльність, робота в групах, «Дерево рішень», «Мікрофон», «Метод ПРЕС», «Зміни позицію», рольові ігри тощо). Намагаюсь проводити уроки з урахуванням вікових та психологічних особливостей учнів, відповідно до сучасних вимог організації освітнього процесу.

Складовою уроку є домашнє завдання, яке має бути індивідуальним, творчим. Учитель мусить знати, яку мету він переслідує, даючи учням роботу додому. Домашнє завдання тісно пов’язане з роботою на уроці й сприяє розвитку самостійності учнів, творчого мислення. Акцент в навчанні переміщується з передавання рафінованих знань на створення психолого-педагогічних умов розвитку особистості кожної дитини, для забезпечення учня ефективними засобами особистої та інтелектуальної моралізації.

Виправдали себе такі форми домашнього завдання: складання портфоліо героя, підбір музичного супроводу, написання листа автору або герою, написання продовження твору, ілюстрування книги, створення «рекламних роликів» про твір, літературних героїв, складання сценарію, розповідь від імені героя, автора, складання власних творів того чи іншого жанру (сонет, хоку, танка, есе…), написання сенкану, створення мультимедійної презентації.